середу, 10 червня 2015 р.

Доброго дня!  Я вас вітаю ! Запрошую до співпраці!

Цікаві моменти з життя відомих математиків 

 Давньогрецький математик Піфагор брав участь у кулачному бою на 58 Олімпіаді, яка проходила в 548 р. до н. е. Він був чемпіоном з цього виду спорту і утримував цей титул ще на кількох олімпіадах. Чи знаєте ви, що теорему Піфагора називали «ослячим мостом»? Учнів, що запам’ятовували теорему без розуміння, називали віслюками, оскільки вони не могли перейти через міст — теорему Піфагора. А чи знаєте ви, що знаменитий Фалес був уболівальником і помер на трибуні Олімпійського стадіону, спостерігаючи за кулачним боєм Піфагора?

   Геніального математика Франсуа Вієта ледве не відправили на вогнище за те, що йому вдалося розшифрувати таємне листування іспанського уряду з командуванням своїх військ. Іспанські інквізитори вважали, що розкриття їх шифру для людського розуму неможливе. А це означало, що Вієту допомагав сам сатана. А чи знаєте ви, що першим запропонував метод нумерації стільців у театрі за рядами і стільцями Рене Декарт? Аристократи-театрали не переставали докучати королю з проханнями нагородити вченого. Але той о
пирався, відповідаючи: «Так, те що придумав Декарт - чудово, так, воно достойне ордена! Але дати його філософу?! Ні, це : занадто!»
  Микола Іванович Лобачевський мріяв про професію лікаря і, будучи студентом першого курсу Казанського університету, вивчав медицину. Але перша лекція з історії математики, прочитана професором Бартельсом, так полонила юнака, що він сказав: «Так ось яка вона, математика!» З того часу М.І. Лобачевський почав вивчати цю науку. Якось Леонард Ейлер висловив припущення, що 1 000 009 - просте число. Щоб перевірити, чи це справді так, учений виявив, що воно є добутком двох чисел; 293 і 3413. Указані обчислення Л. Ейлер виконував у 70 років, коли він був сліпий. Розрахунки він робив усно. Леонард Ейлер мав надзвичайну пам'ять на числа. Він пам'ятав, наприклад, шість степенів перших ста натуральних чисел. На полях «Арифметики» Діофанта (III ст.) французький математик П’єр Ферма (1601—1665) записав твердження, яке потім стали називати великою теоремою Ферма: рівняння хn + уn = z n не має цілих розв'язків для жодних значень п таких, що n>2. Далі Ферма записав: «Я знайшов дивне доведення цього твердження, але поля книги надто вузькі, щоб воно могло на них уміститися». Відтоді не припинялися численні спроби знайти втрачене доведення Ферма. Доведенням теореми займалися визначні математики. Тисячі любителів математики і ті, хто не має навіть уявлення про суть задачі, безперервно засипають наукові установи світу своїми «доведеннями» цієї теореми. Особливо зросла кількість «фермістів» після того, як 27 червня 1908 р. Геттінгенське наукове товариство оголосило, що інженер, доктор Пауль Вольфскел заповів величезну, як на той час, суму - 100 000 марок — тому, хто перший знайде доведення великої теореми Ферма. Відомий німецький математик Едмунд Дандау заготовляв друковані формуляри для розсилання відповідей авторам доведень великої теореми Ферма: «На сторінці..., у рядку ... є помилка». 8 А чи знаєте ви , що Шарль Перро , автор «Червоної Шапочки» ,написав казку «Любов циркуля і лінійки». А Наполеон Бонапарт писав математичні роботи і один геометричний факт називається «Задача Наполеона». А чи знали ви , що квітку гортензію назвали на честь Гортензії Лепот, відомої обчислювальниці , що складала математичні таблиці ? Вона привезла цю квітку з Індії. Олександр Сергійович Пушкін написав такі рядки : « Натхнення потрібно в геометрії , як і в поезії» . А чи відомо вам про це ? А чи знаєте ви , що англійська королева , прочитавши книгу Льюїса Керрола « Аліса в країні чудес» , так зацікавилась нею , що наказала принести їй всі книжки цього письменника , але була розчарована , тому що в інших книгах були математичні формули. 9 Чи знаєте ви, про перше знайомство Ковалевської з математикою? Ковалевська Софія Василівна (російський математик) познайомилася з математикою в ранньому дитинстві, коли на її кімнату не вистачило шпалер, замість яких були наклеєні листи з лекціями Остроградського по диференціальному і інтегральному численні. Чи знаєте ви, чому рівна сума всіх цілих чисел від 1 до 100? Розповідають, що коли 9-річному Гаусу (видатний німецький математик) учитель запропонував знайти суму всіх цілих чисел від 1 до 100, то маленький Гаус сам зрозумів, яким способом можна дуже швидко виконати цю операцію. Треба складати перше число з останнім, друге з передостаннім і т. д. Сума кожної такої пари чисел дорівнює 101 і повторюється вона 50 разів. Отже, сума всіх цілих чисел від 1 до 100 буде дорівнює 101 * 50 = 5050